Ракети Fath-360: ми здатні на перехоплення, але оптимальнішим варіантом буде знищення пускових установок.
Це ще одна підстава для того, щоб союзники скасували обмеження на постачання та використання далекобійної зброї на території Російської Федерації.
Не вдаючись у зайві деталі, згідно з даними авторитетних західних медіа, а також з урахуванням реакції України і її партнерів, а також неоднозначних висловлювань іранських представників, можна стверджувати, що Москва або вже отримала, або незабаром отримає від Тегерана 200 балістичних ракет Fath-360.
Укрінформ пояснює: що відомо про Fath-360, їхню вартість, скільки пускових установок разом з ракетами отримала РФ, а також - як зможемо протидіяти цій новій загрозі?
Що відомо про цю ракету?
Fath-360 - іранська ракета, призначена для атак на цілі в тилу противника, є компактнішою версією далекобійної ракети Fateh-110. Вона має швидкість 3 Маха на основному етапі польоту та досягає 4 Махів при наближенні до цілі. Максимальна дальність її польоту складає до 120 кілометрів. З довжиною 5,1 метра і вагою 787 кг, Fath-360 обладнана 150-кілограмовою фугасною боєголовкою, а її кругове відхилення (КВО) сягає 30 метрів, що свідчить про відносно низьку точність. Наведення ракети здійснюється за допомогою супутникових технологій.
"Ця ракета є засобом ураження ближнього радіуса дії. Але, що найцікавіше, за характеристиками і навіть розмірами більше нагадує симбіоз між реактивними снарядами і зенітними керованими ракетами типу 5В55. Іншими словами, Fath-360 - це аналог ЗРК С-300, але від початку призначена для ударів по поверхні, а не переналаштована на поверхню система ППО", - розповідає оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Цікаво, що раніше Fath-360 взагалі не фігурувала як ракета, яка могла б зацікавити Росію. Кремль був значно більше зацікавлений отримати її "старшу сестру" Fateh-110 або ракету Zolfagar. Чому врешті-решт вибір Москви зупинився на Fath-360?
"Гадаю, передача Fath-360 - це лише перший етап ракетної співпраці між Тегераном і Москвою. Тобто після Fath-360 підуть ракети більшої дальності. Скоріш за все, це буде Fateh-110 - збільшена версія Fath-360, яку деякі називають іранським "Іскандером": там півтонна боєголовка і летить ця ракета до 300 кілометрів", - коментує офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін.
На думку Олександра Коваленка, такий вибір засобу ураження Росією може говорити щонайменше про два моменти.
Перше, що варто зазначити, це те, що Іран володіє широким спектром балістичних ракет, які мають значно більшу дальність та потужніші бойові частини. Однак Росія могла отримати модифікацію, що є спрощеною версією системи С-300, призначеною виключно для терористичних цілей, а не для виконання навіть тактичних завдань. Чому ж Іран досі не надає Росії доступ до ракет Fateh-110, Zolfaghar та Dezful? Можливо, вони чекають моменту, коли зможуть продати їх за значно вищу ціну, ніж їх реальна вартість? — розмірковує він.
І ще один важливий момент: "Які причини заважають Росії продовжувати атаки на прикордонні райони України за допомогою зенітних керованих ракет, використовуючи системи С-300? Натомість Москва вирішила закуповувати спрощені версії цих ракет у Тегерана. Це дає підстави для обережного висновку, що на третій рік повномасштабної війни ситуація із запасами ЗКР для систем С-300 у російських військ ускладнилася настільки, що їм доводиться імпортувати, не покладаючись на швидкість власного виробництва".
Яка ціна ракети Fath-360?
Не існує жодної інформації з цього приводу. Проте, авторитетний авіаексперт Валерій Романенко висловлює думку, що ці ракети є "досить дешевими".
"Ціна за одиницю - від $500 тис. до $1 млн. Усе залежить від того, наскільки серйозно в Ірану налагоджене їх серійне виробництво. Якщо велика серія, то ціна падає", - каже він.
У будь-якому випадку, розрахунок за ці ракети не здійснювався грошима, а відбувався через бартерні угоди.
Проте Москва не передала Ірану сою та пшеницю (як помилково стверджував один з іранських депутатів, - ред.), а свої новітні винищувачі Су-35, від яких колись відмовився Єгипет. Відомо, що іранські пілоти вже проходять навчання на навчально-тренувальному літаку Як-130 в Кубані. Після завершення цього етапу вони перейдуть до двомісного Су-27, а згодом - до Су-35, - зауважив пан Романенко.
200 ракет... А скільки пускових установок Іран надав Росії?
Невідомо, скільки саме пускових установок Іран надав Росії. Існує інформація лише про 200 ракет Fath-360, але вона не є остаточною. Ці дані надали ЗМІ, проте жодна з країн — ані Іран, ані Росія, ані Україна, ані західні розвідки — не підтверджують конкретні цифри. Щодо вартості, можна сказати, що це відносно недорога зброя. Однак точно визначити, скільки таких ракет має Іран, теж складно. Загалом в арсеналі Ірану тисячі різних ракет. Fath-360 є умовно новою моделлю, тому, ймовірно, мова йде про сотні таких ракет, — зазначає Ігаль Левін.
Те ж саме каже директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь: "Про пускові - жодної інформації. Тож можемо лише припустити. Але очевидно, що йдеться не про десять і навіть не про п'ять, а про дві-три пускові установки на базі вантажівки. Одна така установка має кілька пускових контейнерів, кожен з яких несе одну ракету".
А це - Валерій Романенко: "На одній пусковій установці Fath-360 - шість, чотири або два контейнери. Один контейнер - це одна ракета. Скільки ПУ міг передати Іран? Десь батарею - не більше. Тобто від 2 до 4 пускових. Відтак, одномоментний залп - від 8 до 24 ракет. А що таке взагалі 200 ракет, чи багато це? Ну, це не мала, але й не велика партія".
Проте згодом ця партія має потенціал вирости у значну силу.
Сьогоднішня кількість іранських балістичних ракет, що становить 200, може в найближчі дні зрости до 400, а потім і до 1000. Все залежить від того, які ресурси будуть вкладені в цю програму, а також від механізмів постачання потрібних комплектуючих. Важливо усвідомлювати, що, незважаючи на санкції, Іран зазвичай починає виробництво будь-якої продукції з невеликих обсягів. Наприклад, якщо пригадати "Шахеди", то ще два роки тому Іран виготовляв їх по кілька десятків на місяць. Однак, після зацікавленості Росії у цих дронах-камікадзе та значних інвестицій у проект, виробництво стрімко зросло: спершу до сотень, а зараз до тисячі одиниць на місяць. Подібна ситуація може спіткати й Fath-360. Можливо, нині Іран виробляє їх невеликими партіями, але зовсім скоро це число може вирости до сотень.
За словами військового експерта, нинішні 200 ракет - це дослідна партія.
"Аби росіяни випробували ці ракети в бойових умовах, зрозуміли, наскільки вони є ефективними, а потім, якщо вони непогано себе зарекомендують, - уже зробити в Ірану велике замовлення. Тому, повертаючись до пускових... Гадаю, Іран передав 2-3 ПУ росіянам. На даному етапі цього достатньо", - додав пан Самусь.
Де і як противник планує застосовувати ці ракети?
Fath-360 Росія застосовуватиме як і С-300, тобто для терору ближньої, прикордонної зони, зокрема Сумської та Харківської областей з ударами по обласних центрах, вважає Олександр Коваленко.
"Якогось критичного впливу на тилову Україну чи зону бойових дій ці ракети не зроблять, як свого часу не зробили тисячі С-300, які були випущені за час повномасштабного вторгнення в Україну", - підкреслив оглядач.
Одночасно Михайло Самусь не відкидає можливості, що противник може використовувати цю ракету для атакування українських військових у Курській області.
Таким чином, виникає досить цікава ситуація: Захід може стверджувати, що росіяни використовують іранські ракети для обстрілу фактично власної території, що ускладнює можливість пред’явити Росії звинувачення у агресії проти суверенітету України. Однак, формально звинуватити Іран буде непросто: хоча Тегеран надав Москві балістичні ракети, ці ракети вражають не українські, а російські міста та села. Це частково зменшує напруженість навколо питання передачі озброєнь, і отже, наші західні партнери можуть зберігати "далекобійне табу". Проте, насправді всі усвідомлюють, що це не змінює ситуацію: сьогодні ракети Fath-360 спрямовані на Суджу, а завтра можуть вдарити по Сумах і Харкову, - зазначив військовий аналітик.
Основне питання: яким чином можна запобігти Fath-360?
"Оскільки це ракети малої дальності, то протидіяти їм непросто. Ідеально з цим справляється ізраїльський "Залізний купол", який створювався саме для перехоплення таких цілей. На жаль, для нас ця система поки недоступна", - констатує Михайло Самусь.
Що ще, окрім "купола"? Теоретично, Fath-360 здатні також ліквідувати системи Patriot і Samp-T.
"Чому теоретично? Бо цими системами ще ніхто не збивав іранські ракети, а тому потрібно дивитися, як це буде на практиці. Згадайте роботу Patriot проти "Кинджала". Допоки Україна не отримала ці ЗРК і не застосувала їх успішно в реальних бойових діях, то проти російського "гіперзвуку" Patriot був ефективний лише на папері", - наголосив директор New Geopolitics Research Network.
Валерій Романенко вказує, що балістичну ракету можна знищити за допомогою системи ППО Samp-T та Patriot. Однак є кілька важливих моментів: "По-перше, ми маємо недостатню кількість цих комплексів, а по-друге, запаси ракет для них обмежені. Наші міжнародні партнери надають нам ці ракети лише в невеликій кількості — по два-три десятки, оскільки вони є дорогими. Наприклад, вартість однієї антиракети для системи Patriot коливається від $3 до $4 мільйонів, тоді як ракета Fath-360 коштує від $500 тисяч до $1 мільйона".
Для кращого розуміння: якщо показник ураження однієї повітряної цілі однією ракетою МІМ 104 для ЗРК Patriot становить приблизно 0,8 (де 1 - це 100%), то треба мати 400 протиракет, щоб збити ці 200. Ні, це не означає, що не може бути співвідношення один до одного. Просто для гарантованого ураження треба розраховувати пропорцію у 2 зенітні ракети на одну балістичну.
"Наявність 400 ракет для системи ППО Patriot – це питання, яке вже майже не потребує обговорення", - зауважив пан Романенко.
Отже, оптимальним рішенням є знищення пускових установок. Нагадаємо, що в ніч з 6 на 7 вересня цього року наш безпілотний літальний апарат успішно завдав удару по базі поблизу Воронежа. Це місце не лише слугувало сховищем для північнокорейських ракет KN-23, а й було відправною точкою для їхніх запусків на українській території.
У Пентагоні повідомляють, що ракети західного виробництва з радіусом дії до 300 км не зможуть суттєво підтримати Україну. За їх словами, Росія нібито перемістила 90% своєї авіації вглиб своєї території, що зводить до мінімуму ефективність таких ударів. Проте, по-перше, це не відповідає дійсності. У ближній зоні ураження знаходиться близько 20 авіабаз, з яких постійно здійснюють вильоти тактичні літаки противника, такі як Су-34, Су-25, Су-24, Су-27. По-друге, в межах 300 км від українського кордону розташовані сотні інших військових об'єктів Росії, включаючи командні центри та логістичні вузли. В умовах передачі балістичних технологій з КНДР та Ірану, там також можуть знаходитися пускові установки, які активно потребують атак з боку ATACMS. Саме з цієї причини ми закликаємо наших партнерів надати можливість завдавати ударів по російських об'єктах їхньою зброєю, зазначає Михайло Самусь.
Валерій Романенко додає: "Оптимальний варіант – це знищення пускових установок. У нас є ефективна мережа агентів на місцях, а союзники надають супутникову та радіотехнічну розвідку, що дозволяє нам виявляти місця, де розташовані пускові установки і склади з боєприпасами, і вражати їх. Чим саме? Можемо використовувати нашу зброю - дрони-камікадзе, або західну техніку - ракети ATACMS з касетними боєголовками та Storm Shadow/ScalpAG".
Або, якщо російські війська розмістять свої пускові установки занадто близько до кордону, це може стати загрозою для використання 155-мм високоточних активно-реактивних артилерійських снарядів.
"Наприклад, тим же M982 Excalibur", - резюмував авіаційний експерт.
До слова, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю CNN чітко пояснив, куди саме битиме зброя США після зняття заборони.
"Насамперед по ракетних комплексах (читай - пускових установках, - ред.), які практично щодня завдають ударів по населених пунктах. Це призводить до загибелі мирних жителів. У нас такі випадки щодня. Не тільки дорослі гинуть, а й діти", - наголосив генерал.
Чи можемо очікувати якогось проривного рішення щодо "далекобійності"? Ну, враховуючи те, що це питання досить активно обговорюється вже протягом кількох тижнів у медіа, зокрема західних, це означає, що, як мінімум, воно на столі, воно обговорюється. Отже, є стриманий оптимізм, що зрештою рішення буде ухвалено і ми таки отримаємо це право.
