Директор Інституту національної пам'яті Польщі охарактеризував українські території як "Східну Малопольщу".

Кароль Навроцький використовує лексикон міжвоєнного періоду Польщі.

Голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцкі охарактеризував західні регіони України як "Східну Малопольщу". Цей термін він озвучив під час інтерв'ю з сайтом Wpolityce, обговорюючи Волинську трагедію. Відзначимо, що назва "Східна Малопольща" застосовувалася в період між двома світовими війнами для позначення Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, які тоді стали частиною Польської республіки.

На це висловлювання польського політика звернув увагу історик, депутат Верховної Ради України, колишній керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Термін 'Галичина' використовувався лише протягом короткого проміжку з 1922 по 1939 рік. Основною причиною його запровадження була політична. Таким чином, українську Галичину намагалися інтегрувати в загальнопольський наратив, фактично знищуючи її українську ідентичність. Це відбувалося не тільки через зміну назви, але й через системну політику полонізації в сфері освіти, культури та соціальної підтримки польських переселенців", - підкреслив Володимир В'ятрович.

Український історик вважає, що вжитий нині директором ІПН термін "Східна Малопольща" свідчить не про вшанування памʼяті загиблих поляків, а про "жаль за втраченим територіями, які так і не стали польськими".

Директор Інституту пам'яті нації Кароль Навроцкі висловив суперечливу думку про українські регіони в інтерв'ю для порталу Wpolityce. Він зазначив: "Ми сподіваємося отримати від українських органів влади конструктивну відповідь на наші запити, щоб мати можливість розпочати роботи по виявленню та ексгумації жертв геноциду в Волині та Східній Малопольщі".

Варто підкреслити, що після розпаду Австро-Угорської імперії та завершення Першої світової війни в 1918 році була проголошена Польська республіка, до складу якої пізніше увійшли східногалицькі території — Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області. У цей період Галичина була розділена на воєводства, втратила свою автономію, і отримала назву "Східна Малопольща". Професор Львівського університету Станіслав Грабський в середині 1920-х років висловлювався про те, що "наше завдання — зробити так, щоб через 25 років українці стали малопомітною меншістю в океані Галичини чи Східної Малопольщі".

Варто зазначити, що працівники Інституту національної пам'яті Польщі не вперше використовують такі спірні висловлювання. Наприклад, 28 лютого 2024 року в Ґдині та Ґданську провели дискусію на тему "Після Волині була Східна Малопольща. До 80-ї річниці знищення Гути Пеняцької". Гута Пеняцька — колишнє польське село в Золочівському районі Львівської області. Також слід підкреслити, що у 2019 році Конституційний суд Польщі визнав певні положення закону про Інститут національної пам'яті, зокрема терміни "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", неконституційними.

Польський Інститут національної пам'яті характеризує Волинську трагедію як "геноцид", тоді як медіа часто описують її як "злочин" або "різанину". Більш того, багато польських журналістів і політиків продовжують використовувати прийменник "на" у контексті України ("на Україні" замість "в Україні"), що вказує на неправильне вживання терміна для суверенної держави, оскільки це прийменник зазвичай стосується територій, частин чи регіонів. Незважаючи на рекомендації Ради польської мови при Академії наук Польщі, які ще у 2022 році закликали вживати форму "в Україні".

Слід зазначити, що тема Волинської трагедії активно обговорюється в польському суспільстві напередодні виборів, а також у рамках євроінтеграційних процесів України. Польські політики стверджують, що блокуватимуть переговори щодо вступу України до ЄС, поки не буде "вирішено це питання", включаючи ексгумацію жертв і публічні вибачення. Проте, в контексті примирення, Польща не піднімає питання про взаємні вибачення і не висловлює готовність визнати та вибачитися за ті кривди, які поляки заподіяли українцям.

У міжчассі Український інститут національної пам'яті оголосив про намір розпочати пошукові роботи та ексгумацію залишків жертв Волинської трагедії в 2025 році.

Волинська трагедія - двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Польща заявляє про 100 тис. загиблих місцевих поляків, втім, за різними оцінками істориків, кількість жертв - від 30 до 70 тис. людей. Водночас кількість загиблих під час Волинської різні українців сягає від 5 до 20 тис. людей. Польща називає вбивства "геноцидом". Втім Україна трактує їх як "трагедію" та закликає до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення і примирення.