ЗСУ залишили Вугледар — які наслідки для міста після окупації?

Попри значні втрати, російські окупаційні війська змогли захопити місто Вугледар у Донецькій області. Оперативно-стратегічне угрупування військ "Хортиця" повідомило про можливість оточення населеного пункту через активні дії ворога. У зв'язку з цим командування вирішило вивести підрозділи Збройних сил України, щоб зберегти особовий склад і техніку. У цій ситуації Фокус провів розслідування, щоб з'ясувати, яке значення має втрата цього важливого стратегічного пункту для Донбаського фронту, а також які коментарі надають військові експерти з приводу цієї події.

Бої за Вугледар, що знаходиться на південно-західному напрямку від Донецька, тривали понад два роки. Це місто вважалося одним із найважливіших оборонних пунктів Сил оборони України, і російські війська неодноразово намагалися його захопити, зазнаючи при цьому суттєвих втрат. Незважаючи на тривалий опір, українським захисникам довелося відступити через флангові атаки російських військ, які виснажили українську оборону та створили загрозу оточення.

За інформацією українського командування, російські війська спрямували додаткові резерви, щоб посилити свої позиції і домогтися контролю над містом. Унаслідок успішного просування на флангах противник встановив вогневий контроль над дорогами, що ведуть із міста, що ускладнило вихід українських підрозділів.

Аналітична платформа DeepState здійснювала моніторинг обстановки на цій ділянці фронту, регулярно оновлюючи карту бойових дій. Відповідно до картографічних відомостей, динаміка просування ворожих сил вказувала на різке загострення ситуації, яке розпочалося в середині вересня.

Вже в той час було помітно, що Збройні сили Росії намагалися здійснити флангові атаки в цьому районі з наміром оточити населений пункт і взяти його в "обійми". Проте, незважаючи на ризик оточення, захисники міста з 72-ї окремої механізованої бригади залишалися на своїх позиціях.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також висловилися щодо ситуації на Вугледарському напрямку. Вони зазначили, що захоплення Вугледара стало результатом тривалої серії дорогих і невдалих наступів російських військ на це місто протягом останніх двох з половиною років. Зокрема, Росія здійснила дві масштабні спроби захоплення населеного пункту у жовтні-листопаді 2022 року та січні-лютому 2023 року, які призвели до значних втрат у живій силі та техніці, зокрема, до виснаження 155-ї бригади морської піхоти Збройних сил Росії.

Водночас, зазначили в ISW, українським підрозділам вдалося уникнути великих втрат, попри складну оперативну обстановку в цьому районі.

Аналітики також визначили частини російських збройних сил, які брали участь у захопленні Вугледара. До їхнього складу належать 40-та бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту, 36-та мотострілецька бригада, 5-та танкова бригада, а також 37-ма мотострілецька бригада 430-го мотострілецького полку. Крім того, в операції була залучена 14-та бригада спецпідрозділу Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії (ГРУ).

У звіті ISW також прозвучала оцінка ситуації, що склалася на лінії бойового зіткнення в районі Вугледара. Аналітики вказали на деякі російські джерела, які висловлюють сумніви в тому, що захоплення Вугледара призведе до швидких і значущих проривів на лінії фронту. Російські блогери вказують на українські оборонні позиції на північний схід від міста і необхідність для російських військ завершити зачистку міста, перш ніж використовувати його як платформу для майбутніх атак.

Один із російських "військкорів" спробував представити Вугледар як "останнє українське місто на південному Донецькому напрямку", припускаючи, що його захоплення призведе до значних змін в українській обороні на заході Донецької області. Однак інші блогери критикують цей аргумент, зазначаючи, що навіть після захоплення цього міста російським силам доведеться пробиватися крізь кілька сильно укріплених населених пунктів, таких як Костянтинівка, Добропілля, Покровськ, Селидове, Курахове, Слов'янськ і Краматорськ.

Західні аналітики наголошують, що, хоча Вугледар не є значним транспортним хабом, деякі експерти вважають, що його захоплення може суттєво вплинути на хід подальших бойових дій. Зокрема, контроль над цим містом дозволить російським військам більш ефективно використовувати залізничні маршрути між Донецьком і Маріуполем, що значно покращить їхню логістичну ситуацію.

Проте в найближчому майбутньому ворог вимушений буде діяти на відкритих просторах, де відсутність доріг може суттєво сповільнити їх наступальні дії. Ґрунтові шляхи, які раніше слугували для переміщення військ, незабаром стануть непрохідними через скупчення бруду.

Генеральний директор Українського центру безпеки та співробітництва поділився своїми думками щодо того, як взяття Вугледара позначиться на майбутніх бойових операціях у Донецькому регіоні. Він вважає, що незважаючи на важливість цього міста з стратегічної точки зору, його захоплення не надасть російським військовим суттєвої переваги.

Він пояснив, що місто розташовувалося на стратегічній висоті з багатоповерховою забудовою, що давало українським силам можливість ефективно оборонятися і завдавати ударів по російських військах. Висота давала змогу тримати під вогневим контролем важливі тилові комунікації російської лінії фронту, включно з дорогами й залізничними шляхами, порушуючи логістику противника.

Тепер українські сили зосередяться на створенні нової оборонної лінії північніше, зокрема в населених пунктах, таких як Богоявленка. Ключовим моментом є те, що в даній місцевості відсутні розвинені комунікаційні мережі, які могли б забезпечити росіянам аналогічні переваги.

Жмайло акцентував, що стратегія Росії в Донбасі не зазнала змін. Окупаційні війська продовжують активні спроби захопити якомога більше земель до настання осінніх дощів і погіршення дорожніх умов. Зокрема, особлива увага зосереджена на напрямках Покровська та Курахового, де російські підрозділи намагаються вирівняти фронтову лінію, незважаючи на суттєві втрати.