Як Австрія гуртується для протистояння ультраправим силам та які виклики постають перед ними в цьому процесі.

В Австрії склалася нетипова для країни ситуація. Проросійська ультраправа партія-переможець парламентських виборів не отримала мандат на формування уряду.

22 жовтня президент Австрії Александер ван дер Беллен дав доручення чинному канцлеру та главі Австрійської народної партії (ÖVP) Карлу Негаммеру сформувати новий уряд, до складу якого увійдуть соціал-демократи (SPÖ) та, ймовірно, невелика ліберальна партія NEOS.

Хоча на даний момент Австрія змогла уникнути загрози від ультраправого уряду, наступні коаліційні переговори виявляться не менш складними. Про це пише журналістка "Європейської правди" Христина Бондарєва у статті "Бунт проти ультраправих: як Австрія не допустила приходу до влади проросійської партії". У наступному тексті представлено короткий підсумок її матеріалу.

Нагадаємо, що проросійська ультраправорадикальна Австрійська партія свободи (FPÖ) здобула перемогу на виборах, отримавши 29% голосів. Друге та третє місця зайняли партії, які протягом десятиліть домінували на політичній арені, і лише їхні представники обіймали посаду канцлера. Зокрема, Австрійська народна партія (ÖVP) отримала 26%, а Соціал-демократична партія (SPÖ) – 21%.

До парламенту пройшли і дві менші партії - ліберальна NEOS (9%) та "Зелені" (8%).

Однак у вівторок, вперше за весь післявоєнний період, президент країни відмовився надати мандат кандидату від найвпливовішої політичної сили на створення нового уряду.

Тепер ÖVP та SPÖ приступлять до обговорення можливого коаліційного альянсу. Проте їхня більшість залишається вразливою - 92 депутати у палату з 183 місць.

Перевага - всього один мандат, що робить вкрай імовірним включення у майбутню коаліцію третього партнера.

Найбільш імовірним сценарієм вважається формування коаліції з лібералами з NEOS, які в рамках можливого союзного уряду є єдиною партією, що значно поліпшила свої показники (+3 мандати у порівнянні з попередніми виборами, всього 18 депутатських місць).

У цій ситуації ультраправі Герберт Кікль та Партія свободи залишились у виграшній позиції. Ще до того, як нова коаліція приступить до виконання обов'язків, вони зможуть критикувати її за брак абсолютної довіри виборців, а з початком ухвалення конкретних рішень - і поготів.

Ультраправі вже нарекли нову потенційну владу "коаліцією лузерів", і, треба сказати, небезпідставно.

Оскільки нову коаліцію формують політичні сили, які на останніх виборах значно знизили кількість своїх мандатів у парламенті.

Канцлер Негаммер повинен врахувати, що близько 75% виборців не підтримали його повторне обрання на пост керівника країни на наступні п'ять років.

Вже тепер можна передбачити, що процес коаліційних переговорів буде складним.

Негаммер виділив три основні теми, які стануть центром уваги під час перемовин. Це питання, пов’язані з політикою розміщення, міграційними процесами і інтеграцією, а також система охорони здоров’я та медичного обслуговування.

Найбільшим каменем спотикання, як вважають, можуть стати податкові питання для реструктуризації бюджету.

Існують також суперечки в галузі соціальних, освітніх та екологічних аспектів.

Ось про що обидві політичні сили могли б швидко зійтись на спільній думці - це стосується курсу щодо України.

Вони просувають підтримку Києва на засадах австрійського нейтралітету. Тобто курс гуманітарної та фінансової допомоги, якого Відень дотримувався дотепер, міг би бути продовжений.

Ситуація ускладнюється, якщо коаліція складатиметься з трьох партій. Ліберали з NEOS мають багато суттєвих розбіжностей, особливо в порівнянні з соціал-демократами.

Перелік розбіжностей, які можуть призвести до розколу між потенційними коаліційними партнерами, є досить значним.

В сучасних умовах ніхто не може з упевненістю стверджувати, що результат коаліціади принесе радість.

Саме з цієї причини Герберт Кікль впевнений, що у нього все ще є можливість створити уряд.