З'явилася інформація про ймовірну дату ухвалення законопроєкту, що стосується покарань за злочини, пов'язані з дискримінацією та нетерпимістю.

Цю інформацію озвучила голова комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, як передає РБК-Україна, посилаючись на її промову.

Вона повідомила, що цей законопроєкт був зареєстрований ще у 2021 році і навіть встиг пройти перше читання ще до війни. Водночас, підкреслила парламентарка, між реєстрацією і прийняттям може бути достатньо довгий шлях.

"Для парламенту такі кейси, на жаль, типові. Згадаємо наш законопроєкт №5091 - "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". З моменту його реєстрації до ухвалення пройшло більше ніж 7 років. Також ми памʼятаємо, наскільки важко нам давалася ратифікація Стамбульської конвенції. Але ми пройшли цей іспит і показали світу, що ми спроможні, що ми - європейські народні депутати. Тому я думаю, що у цього законопроєкту не може бути іншої участі", - зазначила Шуляк.

При цьому, вона підкреслила, що боротьба за ухвалення у другому читанні може бути значно більш складною, ніж у першому. Втім, для того, щоб цей законопроєкт потрапив до порядку денного, будь-яка фракція або парламентська група повинна заявити про це безпосередньо на погоджувальній раді.

Отже, це можуть реалізувати як "Слуга Народу", так і "Голос", "Довіра" та інші фракції, які присутні в сесійній залі. Головне, що нам необхідно в цій ситуації — це єдина позиція. Ми повинні зробити так, щоб на погоджувальній раді наші голоси звучали як одне ціле. Я вважаю, що після завершення бюджетного процесу ми знову зосередимося на важливих питаннях євроінтеграції, серед яких є й законопроект 5488, - зазначила Шуляк.

Нардепка також зазначила, що не виключається доопрацювання законопроєкту - оскільки його було зареєстровано більше ніж 3 роки назад, деякі норми потрібно буде дещо актуалізувати і перепровести документ через відповідний Комітет для того, щоб у нього було більше шансів на "зелене світло" при проходження через сесійну залу.

"Ми зобов'язані враховувати думки як правозахисників, так і фахівців, оскільки вони надають цінні рекомендації для нас, законодавців, про те, які кроки потрібно зробити, щоб цей законопроєкт перетворився на закон, який дійсно забезпечить захист прав громадян", - зазначила Шуляк.

Наостанок вона зазначила, що у суспільстві подекуди є неповне розуміння направленості цього законопроєкту - іноді помилково вважається, що він направлений виключно на протидію дискримінації ЛГБТ - спільноти. Втім, його застосування набагато ширше, оскільки йдеться про захист осіб за ознаками статі, віку, раси і особливо важливо - людей з інвалідністю. Останнє наразі зараз дуже актуально, оскільки таких людей через війну в Україні, на жаль, суттєво побільшало.