Покарання та ув'язнення за незаконне використання деревини. Чому обов'язки залишаються в стані очікування?
Нашумілий закон № 9665 про посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу, який передбачає великі штрафи та навіть ув'язнення за незаконну і понаднормову заготівлю дров для опалення, відтерміновується на невизначний термін, бо Президент України не захотів його підписувати, але не спромігся накласти вето і подати свої поправки у визначений термін.
В Україні питання незаконної вирубки лісів залишається нагальною проблемою, яка завдає шкоди як економічній ситуації в країні, так і навколишньому середовищу. Оновлена редакція закону повинна сприяти гармонізації українського законодавства із нормами Європейського Союзу, що є важливим критерієм для інтеграції в ЄС. Проте, українське суспільство виявилося недостатньо готовим до нових, дійсно жорстких вимог.
Які проблеми виникають із попередньою версією закону?
Стара редакція закону має недосконале регулювання кримінальної відповідальності.
По-перше, назва статті "Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу" не відповідає її змісту, оскільки вона стосується лише незаконної рубки дерев і чагарників у лісах, захисних зонах та інших лісових насадженнях. Водночас, відповідальність за незаконну заготівлю очерету, що призводить до знищення природних середовищ існування та видів флори і фауни, взагалі не передбачена.
По-друге, спостерігається парадоксальна ситуація, при якій кваліфікація кримінальної відповідальності за вказаною статтею не ґрунтується на факті незаконного вирубування дерев або чагарників, що завдає суттєвої шкоди навколишньому середовищу, а залежить від місця, де це здійснюється. Таким чином, навіть якщо незаконно вирубують дерева в парках чи скверах, за чинним законодавством це не вважається кримінальним правопорушенням проти екології.
По-третє, існують суттєві прогалини в законодавстві щодо відповідальності за незаконне транспортування, зберігання та реалізацію лісу. В Україні недостатньо просто зафіксувати факт перевезення деревини без документів, що підтверджують її законність; необхідно також встановити, що ці дерева були зрубані незаконно, тобто ідентифікувати місце, де відбулася рубка. Таким чином, можливість притягнення до відповідальності реально працює лише в тих випадках, коли порушників затримують безпосередньо на місці або поблизу місця незаконної вирубки.
Іншими словами, наразі транспортування незаконно скошених дерев не завдає шкоди екології, якщо не задокументовано місце їхньої вирубки. Причинно-наслідкові зв’язки в цьому випадку не працюють.
У давньому законодавстві також відсутня можливість чітко розмежувати наслідки кримінальних дій на серйозні та значні. Штрафи для незаконних лісорубів настільки мізерні, що вони не викликають жодного страху, оскільки значно нижчі за ту шкоду, яку завдають природі.
Новий закон передбачає суворішу відповідальність, зокрема й штраф за заготівлю дров на понад 30 тисяч гривень
Нова версія закону передбачає накладання чіткіших обов'язків на учасників ринку, встановлюючи вимоги до того, як деревина, що вивозиться на експорт, має бути закуплена та контрольована, щоб запобігти нелегальній вирубці лісів та посилює охорону навколишнього середовища.
У законодавстві також значно підвищено кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконну вирубку лісів, включаючи детальне визначення різних рівнів покарання в залежності від серйозності правопорушення.
Виділяються різні види правопорушень, що стосуються вирубки, ушкодження або знищення дерев, а також діяльності, пов'язаної з їх перевезенням, зберіганням чи продажем, якщо законність їх походження не може бути підтверджена.
У той же час один із ініціаторів і авторів закону - заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк запевняє, що громадяни не нестимуть жодної відповідальності за зберігання до 30 м куб. соснових дров або 15 м куб. дубових. Це на сьогодні еквівалент 30 тисячі гривень. Мовляв, законопроєкт спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується "чорних лісорубів", незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі.
"Індивід не має жодних зобов'язань щодо зберігання 30 кубометрів соснових дров або 15 кубометрів дубових. Ця кількість є достатньою для потреб домогосподарства в опалювальний сезон, навіть з невеликим запасом. Для того щоб настала кримінальна відповідальність, обсяг зберігання деревини має перевищувати суму в 30 тисяч гривень", - зазначив Максим Павлюк.
Він стверджує, що для звичайних домогосподарств, які не займаються промисловою переробкою чи продажем деревини, цей законопроект не матиме жодного впливу.
Закон не має зворотної дії, тому державні установи, включаючи поліцію, не можуть вимагати документи на деревину, яка була придбана до моменту набрання ним чинності.
"Цей законопроєкт має на меті не втручатися у приватні володіння, а протидіяти нелегальному обігу деревини та охороняти навколишнє середовище, а також привести українське законодавство у відповідність до європейських стандартів", - підкреслив Максим Павлюк.
Легалізація "чорного" ринку та його інтеграція в офіційну економіку.
Керівник лісових проєктів громадської спілки WWF-Україна Михайло Богомазов у коментарі Суспільне. Івано-Франківська погоджується, що цей закон спрямований на те, щоб позбутися "чорного" ринку заготівлі дров. З його слів, в Україні є понад мільйон гектарів самосійних лісів, лісосмуг чи зелених насаджень, на які немає жодних документів.
"Однією з основних цілей цього законопроєкту є запобігання надходженню 'лівої та сірої' деревини, яка здебільшого добувається з цих територій, на ринок. Крім того, ми прагнемо змусити заготівельників сплачувати податки та дотримуватися певних екологічних стандартів", - зазначає Михайло Богомазов.
Яким чином збільшаться штрафи та кримінальні санкції?
Оновлена версія закону встановлює, що за незаконну вирубку дерев, яка завдала значної шкоди людям, передбачено штраф у розмірі від 34 до 85 тисяч гривень, або ж покарання у вигляді обмеження волі чи ув’язнення на термін до трьох років.
За повторне чи масштабніше порушення, вирубку у парках чи каратимуть від 85 до 175 тисяч гривень або від п'яти до семи років позбавлення волі.
Незаконна вирубка лісу, яка призводить до серйозних наслідків, карається штрафом у розмірі від 255 до 425 тисяч гривень або ув'язненням на строк від п'яти до семи років.
Незаконна вирубка лісів під час воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Значним розміром вважатиметься шкода в розмірі понад 30 тисяч грн, а великим понад трохи більше 90 тис грн.
Що збурило українців
Новий закон вводить спеціальну відповідальність за транспортування, зберігання та реалізацію деревини у великих обсягах (перевищуючи 30 тисяч гривень), у разі відсутності відповідних документів, що підтверджують її походження. Це означає, що тепер власники зобов’язані мати на руках чеки, квитанції, накладні тощо. У разі їх відсутності громадянам загрожують значні штрафи та можливість ув'язнення.
Зокрема за незаконне перевезення і зберігання деревини передбачено штраф від 34 до 51 тисячі гривень або до 3 років позбавлення волі.
Повторні дії, або вчинені групою осіб чи у великому розмірі караються штрафом від 170 до 425 тисяч гривень або від п'яти до семи років тюрми.
Відповідальність за заготовлення деревини дійсно є вагомою, і навіть юристи зазначають, що її жорсткість може бути надмірною для звичайних громадян.
"На сьогоднішній день існує кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісів, законом змінено цю норму - стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев, або чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс", - зауважує у коментарі Суспільне. Чернігів адвокат Олексій Кінебас.
Тепер, якщо шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників буде кваліфікована як істотна, пояснює він, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п'яти років позбавлення волі. Все залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописане ще суворіше.
"Такі особи можуть бути засуджені на термін від семи до десяти років. Наприклад, за ненавмисне вбивство покарання складає від п'яти до восьми років, що є максимально можливим терміном", - зазначив Олексій Кінебас.
Власть закона сосредоточена в руках президента.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що для населення не існує жодних обмежень щодо заготовки дров, і в майбутньому їх не планується вводити. Він також додав, що новий закон не буде підписаний президентом.
"Депутати не отримають підпису Президента України на резонансний законопроєкт, що передбачає штрафи за зберігання дров. Більше того, державні органи та Уряд активно підтримуватимуть українців, які заготовляють дрова для обігріву своїх домівок взимку. Це паливо є особливо важливим у сільській місцевості, де воно може слугувати як резервним, так і основним джерелом тепла", - запевнив Денис Шмигаль.
У той же час законопроект отримав підтримку в парламенті 10 жовтня 2024 року, а 15 жовтня 2024 року його підписав голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Згідно з Конституцією України, президент мав 15 днів для підписання закону, ухваленого Верховною Радою, та його публікації, щоб він набрав чинності. Якщо ж президент не погоджувався з прийнятим законом, він міг накласти вето та повернути документ до парламенту з власними пропозиціями для повторного розгляду. Однак цей термін сплинув 30 жовтня.
Якщо президент не встигає підписати закон у встановлений термін, цей документ автоматично вважається затвердженим главою держави і повинен бути "підписаний та офіційно опублікований".
Однак, як пояснює LB.UA, Конституція не уточнює, хто в разі порушення Президентом відведеного на підписання строку має завізувати й оприлюднити закон замість нього. У Конституції також відсутні норми, які визначають таку поведінку гаранта порушенням і встановлюють покарання за неї. Це призводить до того, що президенти України дозволяють собі не дотримуватися норми про підписання закону в п'ятнадцятиденний термін. І в такий спосіб блокувати закони - відкладаючи своє рішення про них на невизначений термін.
Такі дії можна прирівняти до прихованого вето - навмисного затягування з фінальним рішенням щодо законів, які мали неоднозначне сприйняття громадськості або могли зашкодити іміджу президента то ж їх підписання може затримуватися на невизначений термін.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова - підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
