Що таке MQ-1 Predator і чому він вважається одним з найпотужніших безпілотників у світі?

MQ-1 Predator (з англ. - "хижак") - це безпілотний літальний апарат, призначений для розвідки та ударних місій, розроблений американською компанією General Atomics Aeronautical Systems. Його назва, ймовірно, має зв'язок з відомим фільмом "Хижак", який був випущений незадовго до початку робіт над створенням цього БпЛА.

Перший випробувальний політ безпілотного апарату "Предатор" відбувся в 1994 році. А в лютому 2001 року на авіабазі Нелліс, що належить Військово-повітряним силам США, були проведені перші тестові пуски протитанкових ракет AGM-114 "Гелфайр" з цього дрона.

Спочатку безпілотний літальний апарат Predator отримав позначення RQ-1 Predator, де літера "R" вказувала на його основну функцію — розвідку. У 2002 році Військово-повітряні сили США ухвалили рішення змінити його назву на MQ-1 Predator, що означає "багатоцільовий", щоб підкреслити розширені можливості цього апарату, зокрема його роль як платформи для ведення бойових дій.

У 2006 році Федеральне авіаційне управління США надало схвалення для використання цього зразка в операціях пошуку та порятунку. А вже в 2013 році загальний час польотів цієї моделі досягнув 2 мільйонів годин.

Якби MQ-1 Predator приземлився на українській дорозі, він би охопив одразу п’ять смуг руху, зазначають в огляді Військового телебачення України, підкреслюючи вражаючі розміри цього безпілотника.

Старт і посадка MQ-1 Predator від початку були аеродромними та керувалися оператором чи автоматикою. Розрахунок БпЛА складався із двох військовослужбовців - пілота й оператора сенсорів та озброєння.

Безпілотники Predator сконструйовані з використанням уніфікованих механічних, електричних та радіоелектронних компонентів, які також використовуються в традиційних пілотованих літаках. Експерти відзначають, що цей підхід дозволив розробити надійний літальний засіб.

На борту "хижака" встановлено ряд високотехнологічних систем: радіолокаційний комплекс з апаратурою для синтезу сигналів антени, дві кольорові відеокамери типу DLTV, лазерний далекомір, що виконує функцію цілевказівника, інфрачервоні системи з шістьма полями огляду, а також обладнання для радіоелектронної боротьби. Оптоелектронні пристрої інтегровані в аеродинамічний купол.

Фюзеляж безпілотника оснащено двома точками підвіски для ракет класу "повітря-поверхня", а також мультиспектральними системами наведення і розвідки.

Ракета Hellfire закріплена на безпілотнику MQ-1B Predator, що належить ВПС США. Фото: Getty Images.

Протягом години експлуатації "хижаки" показали свою ефективність у таких країнах, як Пакистан, Ємен, Лівія, Іран, Філіппіни, Сомалі та Сирія. Проте найбільш інтенсивне використання MQ-1 спостерігалося в Іраку та Афганістані.

"Цей безпілотник може ставити крапку в конфліктних ситуаціях самостійно або з союзними силами піхоти. Це рятує життя нашим побратимам і дозволяє їм повернутися до родин", - так у матеріалі Військового телебачення ділився досвідом пілот MQ-1В Кларк.

"Ще на початку 2000-х років американські військові адаптували ракети FIM-92 Stinger для використання як засобу самооборони безпілотників Q-1 Predator, що літали для розвідки військових об'єктів у безпілотній зоні Іраку. На адаптацію FIM-92 Stinger для установки під Q-1 Predator знадобився всього 91 день. Тим більш, що "строки піджимала" постійна загроза від іракських винищувачів, що намагались збити американські БПЛА", - розповідає Defense Express.

На той час у складі ВПС США налічувалося всього близько двадцяти літаків Q-1 Predator, кожен з яких мав неабияку цінність.

Defense Express про єдиний повітряний бій за участі Q-1 Predator та іракського МиГ-25, згадка про який є у відкритих джерелах. Він датований груднем 2002 року. Іракський МиГ-25 зміг збити американський дрон. Оператор Q-1 Predator встиг відстріляти дві FIM-92 Stinger по іракському винищувачу, але ракети в ціль не влучили. Однак цього вистачило, щоб після цього епізоду винищувачі ВПС Іраку більше навіть не намагались наближуватись до американських безпілотників.

Мали місце й певні недоліки. Наприклад, у 2008 році іракські бойовики отримали доступ до ноутбука, на якому зберігалися матеріали про MQ-1 Predator. Для перехоплення інформації вони використали російську комерційну програму. Їм вдалося здійснити цю операцію, оскільки передача даних відбувалася через супутник без належного захисту.

Останні поставки MQ-1 Predator для американських військово-повітряних сил відбулися в березні 2011 року. На той час було виготовлено загалом 360 безпілотних літальних апаратів, з яких 285 призначалися для розвідувальних місій (RQ-1), а 75 — для ударних операцій (MQ-1). Середня ціна одного такого дрона становила приблизно 4 мільйони доларів.

Останній політ MQ-1 Predator в армії США відбувся 9 березня 2018 року. Його зняли з озброєння, замінивши просунутішою версією MQ-9 Reaper. Однак про "хижака" добре пам'ятають і досі. За словами військових оглядачів, наприклад, в Ірані, дуже пишаються, що їх Shahed 129 (взятий на озброєння вже у 2012 році) зовні та за характеристиками дещо схожий на американський MQ-1 Predator.

У 2009 році, коли загальний час використання "предатора" досяг 0,5 мільйона годин і його моральна застарілість стала очевидною, американська армія почала отримувати значно модернізований безпілотник MQ-1C Gray Eagle (в перекладі - "сірий орел"). Ця нова модель має більшу максимальну злітну масу, вантажопідйомність і потужніший двигун у порівнянні з попередньою версією. Завдяки збільшеним паливним бакам, Gray Eagle може залишатися в повітрі до 45,3 години, а з реальним бойовим навантаженням — понад 36 годин. Крім того, MQ-1C має більший розмах крил — 17 метрів, що робить його ще більш ефективним у виконанні завдань.

У передній частині фюзеляжу великого розміру розміщено радіолокаційну станцію з синтезованою апертурою, яка має можливість роботи в режимі картографування, а також мультиспектральну оглядову систему AAS-52. Додатково, на безпілотному літальному апараті Gray Eagle встановлено контейнерний комплекс для створення перешкод NERO, що функціонально подібний до системи радіоелектронної протидії CEASAR, призначеної для перешкоджання засобам зв'язку, спостереження та розвідки.

Система NERO має можливість вибіркового глушіння радарів та комунікаційних систем супротивника, при цьому не порушуючи роботу радіоелектроніки власних військ, - ділилася інформацією про безпілотник Армія Inform.

З багатьох аспектів безпілотник MQ-1C Grey Eagle перевершує Bayraktar TB2, хоча обидва апарати формально відносяться до однієї й тієї ж категорії - "ударні дрони середнього класу". Проте, "сірий орел" має більший розмах крил і довжину, а головною перевагою є можливість нести більш потужну зброю.

MQ-1C має можливість не лише нести дві, як це робить "Предатор", а й чотири ракети AGM-114 Hellfire, які можуть вразити будь-яку броньовану техніку з відстані до 8 км. Альтернативним варіантом озброєння є 8 ракет AIM-92 Stinger, призначених для знищення ракет, безпілотників і гелікоптерів.

У 2022 році інформаційні агенції, зокрема Reuters, повідомляли про ймовірні наміри адміністрації Джо Байдена здійснити продаж Україні чотирьох безпілотників MQ-1C Grey Eagle, оснащених ракетами AGM-114 Hellfire.

Тоді CNN повідомило, що перед передачею Україні MQ-1C Gray Eagle можуть бути демонтовані деякі елементи, які США не бажають залишати на ризик. Йдеться про системи, що є критично важливими для оборонних можливостей США, щоб запобігти їх потраплянню до Росії.

Серед компонентів, якими у США поки не бажають ризикувати, на думку Defense Express, може бути, зокрема, радар AN/ZPY-1, який попри вагу у 29 кг та об'єм усієї апаратури у 34 кубічних дециметри, дозволяє виявляти людину на відстані 8 км у будь-який час доби та при будь-якій погоді.

Наприкінці 2022 року група сенаторів США, що представляли обидві партії — Демократичну та Республіканську, звернулася до адміністрації Байдена з проханням переглянути рішення про передачу Україні безпілотників MQ-1C Gray Eagle. Після цього питання не обговорювалося в публічному контексті, але це не свідчить про відмову від задуму. Експерти Defense Express зазначають, що секретні елементи, яких США побоюються ризикувати в Україні, не можуть бути просто вилучені (інакше ударний безпілотник не зможе виконувати свої завдання), тому їх необхідно замінити. Імовірно, робота в цьому напрямку продовжується.