Відбувся саміт БРІКС: чи вдалося Росії реалізувати свої цілі?
БРІКС – це англомовна абревіатура, що об'єднує назви п'яти країн-учасниць: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Спочатку організація була заснована з метою розвитку економічної співпраці, проте в останні роки її дедалі частіше визначають як "геополітичний блок".
Наразі до складу БРІКС, окрім початкових п'яти країн, входять Єгипет, Іран, ОАЕ та Ефіопія. Декілька держав, серед яких Білорусь, Азербайджан і Малайзія, а також, за непідтвердженими даними, Туреччина, виявили бажання приєднатися до альянсу. Тим часом, кілька країн, які раніше висловлювали намір стати членами БРІКС, відклали свої плани. До таких належать Аргентина та Саудівська Аравія. Казахстан також оголосив, що наразі не має бажання вступати в цю організацію.
З 22 по 24 жовтня у Казані (Татарстан) проходив 16-й щорічний саміт БРІКС. У заході взяли участь 36 світових лідерів. Серед них були не лише керівники впливових країн, таких як Китай і Індія, Сі Цзіньпін і Нарендра Моді, а й представники нижчого рівня, включаючи міністра торгівлі та промисловості "Талібану" Нуруддіна Азізі та віцепрем'єра Сербії Александара Вуліна.
Несподіваним стало також те, що 22 жовтня до Казані завітав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, який не відвідав Саміт миру, організований Україною та Швейцарією, у червні.
В українському Міністерстві закордонних справ висловили незадоволення візитом генерального секретаря ООН до Росії.
Генеральний секретар ООН відмовився прийняти запрошення України на перший Глобальний саміт миру, що відбудеться в Швейцарії. Натомість він погодився відвідати Казань за запрошенням військового злочинця Путіна. Це рішення є невірним і не підтримує зусилля з досягнення миру, завдаючи шкоди репутації ООН, - зазначено у заяві Міністерства закордонних справ.
Експерти та влада України вже підбиває перші підсумки саміту БРІКС в Казані.
У фінальній декларації, яку затвердили керівники держав БРІКС, згадується конфлікт між Росією та Україною.
"Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, окреслені на відповідних форумах, включно з РБ ООН і ГА ООН. Ми наголошуємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов'язаності. Ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту за допомогою діалогу і дипломатії",- йдеться в документі.
На саміті учасники обговорили ситуацію з війною Росії проти України. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді підкреслив, що конфлікт в Україні має бути вирішений "шляхом мирних переговорів". Лідер Китаю Сі Цзіньпін, у свою чергу, на заході БРІКС зазначив, що необхідно уникати подальшого загострення ситуації.
"Конфлікт в Україні затягується, тому ми повинні твердо дотримуватися трьох принципів: не допускати розширення географії бойових дій, не допускати ескалації та не допускати провокацій, що посилюють напруженість",- цитують Сі Цзіньпіна російські пропагандистські ЗМІ.
Але після оприлюднення комюніке саміту БРІКС в МЗС України переконують: це обʼєднання не має єдиної позиції щодо російської агресії проти України.
На нашу думку, даний текст дійсно підтверджує, що Росія не змогла "передати" учасникам саміту БРІКС свої неоімперіалістичні уявлення щодо перетворення світового правопорядку та глобальної безпеки, використовуючи агресію проти України, - підкреслили в установі.
Відзначається, що намагання Москви представити уявлення про нібито альтернативну точку зору так званого "Глобального Півдня" щодо російської агресії проти України "завершилися новим провалом".
Дипломатичне агентство зазначило, що декларація показала, що БРІКС як організація не має спільної позиції щодо агресивних дій Росії стосовно України.
"Саміт БРІКС, який Росія намагалася використати для створення розколу в міжнародному співтоваристві, вкотре підтвердив, що більшість країн світу підтримують Україну в її зусиллях забезпечити всебічний, справедливий і стійкий мир, що ґрунтується на дотриманні міжнародного права та Статуту ООН, включаючи принцип територіальної цілісності в межах визнаних кордонів", - зазначили в Міністерстві закордонних справ.
Про це кажуть і в ISW.В черговому звіті пишуть, що прийняття Казанської декларації продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативної структури безпеки, якої бажає Кремль.
Але чи змогла Росія досягти хоча б чогось?
Політолог Олеся Яхно слушно зауважує у БРІКС домінує не Росія, а Китай.
"Для Китаю цей альянс має важливий ідеологічний аспект. Йдеться про його участь в антизахідних об'єднаннях, союзах, платформах і форумах, які демонструють або намагаються створити альтернативи західним системам. У певному сенсі, БРІКС був ініційований саме з цією метою, слугуючи економічною структурою, здатною протистояти західним фінансовим системам", - підкреслює експерт у програмі FREEДОМ.
Політолог Віталій Кулик також каже: лідери БРІКС їхали не до голови Кремля Володимира Путіна. Вони їхали до Сі Цзіньпіня на китайський порядок денний, а Росія - лише місце проведення саміту.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін, виявляючи підтримку Путіну, підкреслює, що той не є ізольованим. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також змушений був відвідати саміт, оскільки сам переживає певну ізоляцію серед політичних лідерів західних країн. Таким чином, це стає важливим дипломатичним успіхом для Росії. Москва намагається продемонструвати, що РФ є частиною глобального лідерського пулу, а не перебуває в ізоляції, і що ситуація може бути подолана. Проте, навряд чи можливо буде перетворити цю подію на реальну військово-політичну підтримку для Росії. Кожна країна має свої власні інтереси, які визначатимуть їхню поведінку на міжнародній арені. Вони можуть взаємодіяти з Україною, коли це вигідно, і шукати вигоду у відносинах з Росією в інших ситуаціях, - зазначає експерт в ефірі i-ua.tv.
Нагадаємо, що візит Гутерріша вже сприймається як підтвердження подвійних стандартів, які існують в ООН.
"Генеральний секретар ще більше послабив і без того хиткий авторитет ООН, продемонструвавши наявність подвійних стандартів у питанні засудження загибелі цивільних. Його вчинки, які надають Путіну ту респектабельність, до якої він прагне, викликають обурення", - зазначає видання The Telegraph.
Однак, як підкреслює український дипломат, який обіймав посаду міністра закордонних справ у 2007-2009 роках та очолює Центр дослідження Росії, Володимир Огризко, Організація Об'єднаних Націй, а зокрема її генеральний секретар, що брав участь у саміті БРІКС, не має можливості впливати на глобальний порядок денний у сфері безпеки.
"ООН не матиме жодного впливу на події, що відбуваються у світі. На жаль, на сьогодні ця організація виглядає саме так," - зазначив Огризко в інтерв'ю на Прямому каналі.
При цьому сама зустріч у Казані, на його думку, не принесла жодних плюсів Кремлю.
