Нова ядерна доктрина: виклик чи маніпуляція?

Ніхто не може достеменно сказати, що саме думає путін. Навіть найпрестижніші розвідувальні служби чи найкваліфікованіші агенти не мають чіткої відповіді. Проте одне можна сказати з упевненістю: його наміри не несуть нічого доброго ані для України, ані для глобальної спільноти.

Ми, очевидно, наближаємось до важливого етапу в цій війні, або ж до її розв'язки. Важливу роль у цьому відіграє рішення, яке має ухвалити президент США Джо Байден в найближчі дні. Існує чимало вагомих підстав вважати, що це рішення може стати критичним моментом, який суттєво змінить хід конфлікту, що веде путін проти українського народу. Зокрема, йдеться про можливість надання Збройним силам України дозволу на використання далекобійних балістичних і крилатих ракет, вироблених у США та Європі, для ураження військових об'єктів на території Російської Федерації.

Протягом останніх кількох місяців багато аналітиків і експертів висловлювали різноманітні припущення, які в основному зводилися до думки, що путін не наважиться використати ядерну зброю. Вони наводили, на їхню думку, переконливі докази, що підкріплюють їхні висновки. Від початку цього конфлікту ми стали свідками того, як путін або його найближче оточення постійно визначали певні "червоні лінії", які, на їхню думку, західні держави не повинні перетинати. Вони стверджували, що за цими вигаданими межами може виникнути серйозна ескалація, яка загрожує прямим військовим зіткненням між росією і НАТО.

Путін не раз безпосередньо, а також через своїх прибічників, висловлював загрози щодо можливого використання спочатку тактичної ядерної зброї, а згодом і стратегічної.

Питання можливого використання ядерної зброї путіним у цій війні залишається на порядку денному. Західні країни, через своїх лідерів, вже не раз відповідали на його загрози, підкреслюючи, що страх, який путін намагається використовувати як свою основну зброю, більше не діє. У випадку, якщо він вирішить завдати Україні удару тактичною ядерною зброєю, західні держави можуть вжити заходів, наприклад, знищити чорноморський флот Росії, використовуючи звичайні засоби. Проте залишається відкритим питання: що станеться, якщо у відповідь на атаку по своєму флоту путін вдасться до застосування ядерної зброї проти цілей у Європі?

Тобто у цей час, поки йде війна, можливість застосування путіним ядерної зброї була постійно на порядку денному. Не можна виключати, що він усвідомлює, чим для нього можуть закінчитися масовані удари ЗСУ по військових об'єктах в глибокому тилу європейської частини росії.

Тепер стало зрозуміло, що лише президент США Джо Байден може надати дозвіл на використання дальнобійних ракет в межах російської території.

Нещодавно в аналітичному виданні, яке має тісні зв'язки з Кремлем, знову з’явилося інтерв'ю відомого пропагандиста Караганова. У ньому він обговорює зміни в ядерній політиці Росії ("Росія в глобальній політиці", 12.09.2024).

Навряд чи є необхідність повністю відтворювати це інтерв'ю, але деякі фрагменти необхідно навести, щоб краще зрозуміти, що відбувається в кремлі. Це важливо, бо офіційні російські особи кажуть, що робота з оновлення ядерної доктрини країни є в продовженій стадії.

Один із тих, хто активно виступає за перегляд цього документа, є Караганов. У своєму інтерв'ю він поділився своїм баченням нової доктрини. Важливо зазначити, що його погляди можуть відображати не лише його власні думки, але й інтереси осіб, яких він представляє. Цей рішучий прихильник Путіна стверджує, що сучасна доктрина та політика щодо ядерної зброї є вкрай безвідповідальними. За його словами, вони застрягли в минулому, в епоху 1960-1970-х років. Караганов не зміг виявити джерела цієї доктрини і зазначає, що вона фактично усуває з арсеналу найпотужніший інструмент нашої військової та зовнішньої політики, що є не лише неправильним, а й також вкрай аморальним. На його думку, настав час оголосити, що у випадку масованих ударів по нашій території ми маємо право на ядерну відповідь, що також стосується будь-яких спроб захоплення нашої землі.

І далі, ще більше. "Основною метою нашої доктрини має стати впевненість усіх нових і потенційних супротивників у тому, що Росія готова вжити заходів і застосувати ядерну зброю. Це не лише наш обов'язок перед Батьківщиною та нашими громадянами, які нині страждають на фронті і навіть у мирних містах, але й наш обов'язок по відношенню до всього світу. В разі, якщо ми не активізуємо ядерне стримування, світ може опинитися на межі численних воєн, які можуть перетворитися на ядерні конфлікти і призвести до Третьої світової війни. Це питання найближчих років. Росія повинна різко посилити ядерний аспект у міжнародній політиці та переконати наших противників у нашій готовності вжити ядерних заходів у разі загрози нашим територіям і громадянам. Нинішня доктрина не виконує функцію стримування і заважає реалізації багатьох інших важливих можливостей ядерної зброї. Ми довели ситуацію до того, що супротивники вважають, що ми не застосуємо ядерну зброю практично за жодних обставин."

На цьому, мабуть, можна було б і завершити цитування цього кремлівського ідеолога. Єдине, що необхідно доповнити, то це те, що він заявив з приводу того, яка повинна бути оновлена ядерна доктрина росії: "Потрібно не тільки посилити ядерну доктрину, важливо, щоб російське керівництво чітко заявило, що ми готові застосувати ядерну зброю".

Безсумнівно, можна ігнорувати думки цього екстравагантного політолога, адже це не перший його відкритий заклик до використання ядерної зброї. Проте варто зазначити, що ця особа має тісні зв'язки з Кремлем. Нещодавно, під час одного з форумів, Путін приділив значну увагу цьому політологу, відповідаючи на його запитання, зокрема про потенційне застосування ядерної зброї. З цього можна зробити висновок, що інтерв'ю є частиною пропагандистської кампанії Кремля.

Згадаємо, що 20 червня путін висловив прямі погрози щодо можливого використання ядерної зброї, якщо Захід дозволить Україні досягти впевнених перемог над росією. Це, ймовірно, має на меті підрив узгодженого стратегічного підходу міжнародної спільноти у підтримці України. Під час пресконференції після своєї поїздки до Північної Кореї та В'єтнаму, путін повідомив, що росія розглядає можливість коригування своєї ядерної доктрини. "Ми зараз розмірковуємо про те, що і як можна змінити в цій ядерній доктрині та стратегії (...) Це зумовлено тим, що з'являються нові обставини (принаймні ми знаємо, що наш потенційний супротивник активно працює над цим), пов'язані з зниженням порогу використання ядерної зброї", – зазначив російський лідер.

Ми пам'ятаємо, що протягом останніх двох з половиною років західний страх перед можливими ескалаціями став потужним інструментом в руках путіна. Настав момент, щоб цей інструмент більше не працював. На початку вересня кремль офіційно оголосив про наміри переглянути свою ядерну доктрину, всього через кілька тижнів після того, як несподіване вторгнення України в росію знівелювало численні ядерні загрози з боку москви. У інтерв'ю 1 вересня заступник міністра закордонних справ росії Рябков підтвердив, що країна перебуває в процесі коригування своєї ядерної стратегії, звинувативши Захід у провокуванні "ескалації" конфлікту з Україною.

Схоже, що кремлівські високопосадовці також усвідомлюють серйозність ситуації і добре розуміють: вторгнення України в Росію зробило їх ядерні загрози дедалі більш кумедними та абсурдними. Це, в свою чергу, пояснює їхній інтерес до перегляду російської ядерної стратегії. Хоча поки що неясно, які саме зміни можуть бути впроваджені, можна з упевненістю стверджувати, що це призведе до зниження порогу використання ядерної зброї та буде ретельно сплановано, щоб відновити елемент страху і надіслати союзникам України чіткий сигнал про необхідність стримування. Якщо західні керівники не наважаться протистояти цьому ядерному тиску, наслідки можуть бути вкрай серйозними.

Путін не здатен досягти успіху в цьому напруженому конфлікті. Хоча він, можливо, не має явного публічного вираження, його розв'язання активно обговорюється на рівні високопосадовців провідних держав світу, які підтримують Україну.

Очевидно, що путін задіяв усі свої можливості, усю свою агентуру і своїх впливових прихильників, щоб перешкодити президенту США ухвалити це доленосне рішення не тільки для України, але й для світу. Вже з'явилась інформація, що і Трамп не тільки, як раніше, повідомляв про якийсь план, а вже через своїх помічників вступив в переговори з путіним для того, щоб його інтереси максимально задовольнити за рахунок України, щоб не допустити Третьої світової війни..

На мою думку, одним із ключових аспектів цієї підривної пропагандистської кампанії є обговорення можливих змін у ядерній доктрині путіна, якщо західні держави продовжать підтримувати Україну. Це інтерв'ю відданого прихильника путіна може створити певний психологічний тягар для адміністрації президента США.

Однак, під час війни відбулося чимало змін. Найсуттєвіша з них полягає в тому, що страх, який раніше слугував основним психологічним засобом впливу путіна на міжнародній арені, більше не має сили. Тепер ніхто не сприймає його серйозно, і ніхто не відчуває страху — цей етап залишився в минулому.

путін усвідомлює, що економіка росії виснажується, санкції мають згубний характер і на економічний розвиток, і на соціально політичну ситуацію в росії. Популярність путіна падає, протестні настрої зростають. За деякими оцінками західних спеціалістів, вважається, що якщо в країні близько 10% населення підтримує протест, як єдиний засіб боротьби за свої права, то зараз, за тими ж оцінками, в росії вже 4% такого протестного населення, а це вже може представляти для путіна певну загрозу. Але удари ЗСУ по об'єктах у глибокому тилу росії можуть дуже сильно радикалізувати населення. І путін про це знає. Тому знову починається ядерний шантаж.

Багато хто раніше, ще до війни, переконував нас про те, що путін не нападе, тепер переконують нас, що не застосує ядерну зброю. Думаю, що проблема зараз не в цьому. Проблема у тому, що світове співтовариство допустило агресію путіна проти України, хоча могло завадити путіну вчинити цей трагічний крок, тепер -- світове товариство, якщо бажає збереження життя на планеті, не повинно допустити застосування ядерної зброї. Такі можливості і механізми є. Тому будь-який шантаж чи погрози путіна не повинні вплинути на історичне рішення президента США Джо Байдена, яке змінить хід війни і наблизить нас до Перемоги. При цьому президент США повинен пам'ятати, що Україна була ядерною країною, яка за потужністю ядерних сил була третьою у світі, добровільно позбулася свого величезного ядерного арсеналу, в тому числі завдяки тим гарантіям, які надали США.