Нова освітня програма "Школа офлайн": які зміни очікують на учнів та педагогів?

"Школа офлайн" - це складова наказу МОН №850 від 13 червня 2024 року "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні". Повноцінне впровадження ініціативи планується на вересень 2025 року.

Згідно з результатами дослідження PISA-2022, українські школярі відстають у навчанні на 1.5-2.5 роки порівняно з однолітками з інших країн. Брак належної соціалізації та обмежений доступ до сучасних технологій лише збільшують цей розрив. Хоча дистанційне навчання стало необхідним заходом, воно не вирішує всіх проблем і не забезпечує безпеку під час повітряних тривог.

Для подолання цих викликів Міністерство освіти і науки України спільно з віцепрем'єр-міністром з питань інновацій та міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим створило нову комплексну стратегію під назвою "Школа офлайн". Основною метою цієї стратегії є повернення школярів до безпечного навчання в офлайн-режимі. У випадках, коли це неможливо через питання безпеки або інші причини, планується вдосконалення дистанційних форматів навчання.

Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти -- доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику "Школа офлайн", ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти, -- розповідає Михайло Федоров.

Ця політика орієнтована на унікальні потреби різних груп учнів: від переміщених дітей та учнів на тимчасово окупованих територіях, до тих, хто навчається за кордоном. Одним із центральних аспектів є підтримка педагогів, які завдяки новій стратегії зможуть зосередитися на роботі з конкретними категоріями учнів без зайвого навантаження через різноманітні формати навчання.

З метою досягнення поставлених завдань, "Школа офлайн" включає п'ять ключових елементів, спрямованих на покращення якості освіти в усіх обставинах. Ця ініціатива також символізує новий етап у відновленні освітньої системи країни, створюючи оптимальні умови для навчання, розвитку та безпеки як учнів, так і педагогів.

Цей елемент є надзвичайно важливим, оскільки стосується питань безпеки та охоплює: сховища, автобуси та пристрої.

Всі учні, які повертаються до очного навчання, будуть навчатися лише в школах, оснащених укриттями. Нині через відсутність достатньої кількості укриттів на прифронтових територіях, приблизно 400 000 дітей змушені навчатися дистанційно. Тому, цьогоріч держава виділила 2,35 мільярдів гривень на будівництво укриттів для прифронтових та прикордонних з РФ областей.

Фінансування відбувається через платформу DREAM, що надає громадам можливість подавати заявки для отримання фінансової підтримки. На даний момент вже профінансовано 57 проєктів, але необхідно реалізувати ще майже втричі більше.

На територіях, де з міркувань безпеки неможливо збудувати укриття, місцеві громади можуть розраховувати на за закупівлю автобусів, адже урядом вже було виділено 1 мільярд гривень на цю програму. Автобуси допоможуть доставляти школярів до безпечних навчальних закладів.

Інша, не менш значуща мета - це забезпечення учнів і вчителів, які продовжують навчання на відстані, необхідними технічними засобами.

Зображення: Управління освіти та науки Київської міської державної адміністрації

Для дітей, які були вимушено переміщені через агресію з боку РФ, держава передбачила можливість навчатися в школах за новим місцем проживання. Це дає їм шанс на соціалізацію та інтеграцію в нову громаду, що є важливим аспектом для підтримки їхнього емоційного та психологічного стану. Крім того, очне навчання дозволить дитині розвивати "м'які навички", підвищить якість освіти, забезпечить умови для рівного навчання, адже школяр не буде залежати від наявності девайсів чи вимкнень світла.

Якщо в школі за новим місцем проживання учня відсутнє укриття або немає вільних місць, дітям дозволяється продовжувати онлайн-навчання в рідній школі.

В умовах дистанційного навчання для різних груп учнів важливо враховувати їхні особливі потреби та навчальні умови. Наприклад, школярі, які знаходяться за кордоном, одночасно опановують дві освітні програми: українську та програму країни перебування. Учні з прифронтових територій не мають можливості відвідувати навчальні заклади і навчаються виключно онлайн. Діти, що живуть в тимчасово окупованих регіонах, часто взагалі позбавлені доступу до інтернету.

З метою покращення умов для навчання та забезпечення більшої ефективності, мережа дистанційних шкіл має зазнати змін. Тепер для організації дистанційного навчання необхідно мати мінімум 20 учнів у класі, уроки повинні проходити синхронно. Це дозволяє забезпечити оптимальну кількість учнів для ефективного навчального процесу. Крім того, кожна дистанційна школа повинна мати хоча б один клас для всіх основних рівнів навчання: від 1 до 9 класів, або від 5 до 11 класів, чи від 8 до 11 класів для ліцеїв.

Причин для таких змін чимало, однак всі вони спрямовані на створення стабільнішого та комфортнішого навчального середовища як для учнів, так і для вчителів. Ці зміни покликані усунути проблеми, пов'язані з недостатньою груповою динамікою через малу кількість учнів у класах.

По-друге, через невелику кількість учнів і обмежений штат викладачів, один педагог часто змушений викладати кілька предметів одночасно, навіть ті, які не є його спеціалізацією. Це негативно позначається на якості освіти.

Для дітей, які мешкають на тимчасово захоплених територіях, створено інноваційні формати для задоволення їх освітніх потреб у складних умовах безпеки. Один із таких форматів — індивідуальний навчальний план або педагогічний патронаж. Це дає можливість організувати навчання, враховуючи потреби кожної дитини та особливості її ситуації.

Окрім цього, студенти мають можливість продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, якщо це дозволяють обставини. У випадку тимчасового припинення роботи школи, діти можуть бути переведені разом з учителем до іншого класу.

Учні, які на даний момент мешкають і здобувають освіту за межами країни, часто зустрічаються з викликом подвійного навантаження: відвідують школи в чужій країні і паралельно продовжують навчання онлайн у власній школі. Для полегшення їхнього становища вводиться спеціальна скорочена освітня програма, яка включає українознавчий компонент.

Тепер учні мають можливість комбінувати традиційне навчання у місцевих школах із дистанційним вивченням окремих українознавчих предметів, таких як українська мова та література, історія України, захист України та інші дисципліни, які важко опанувати в закордонних школах. Такий підхід дозволить учням зберігати зв'язок із рідною культурою та отримувати українську освіту без перенавантаження. Водночас, загальноосвітні знання, здобуті в іноземних школах, будуть зараховані в межах української освітньої програми, що гарантує узгодженість та цілісність навчального процесу.

У зв'язку з майбутнім переглядом мережі дистанційних навчальних закладів, деякі педагоги можуть бути звільнені. Для надання підтримки вчителям у цій непростій ситуації, Міністерство освіти і науки України пропонує створити кадровий резерв.

Для того, щоб потрапити до такого резерву, педагог повинен заповнити заяву та надати документи. Заява буде розглянута протягом п'яти робочих днів. Вчителі, які потраплять до кадрового резерву, отримуватимуть середню зарплату, розраховану індивідуально. Крім того, вони повинні будуть освоїти спеціальне навчання. Далі із резерву педагоги зможуть перейти у шкоду, де будуть відкриті вакансії, або отримати гарантоване місце роботи на деокупованих територіях.