Неекономне та неефективне: Рахункова палата здійснила аудит витрат, призначених для ліквідації наслідків знищення Каховської ГЕС – Delo.ua

Рахункова палата виявила недоліки в управлінні коштами, які були виділені Урядом для термінових заходів з відновлення після руйнування Каховської гідроелектростанції.

Цю інформацію надає прес-служба Рахункової палати внаслідок проведеного аудиту.

У відомстві нагадують, що внаслідок руйнування Каховської ГЕС постраждали жителі Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей: 1,6 млн громадян у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання; 135 тис. громадян у 67 населених пунктах опинилися у зоні затоплення та ще 19 тис. змушені були евакуюватися.

Уряд України, реагуючи на надзвичайну ситуацію, у 2023 році виділив 8,5 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на фінансування експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів (загальна проєктно-кошторисна вартість будівництва - 13,4 млрд грн).

З виділеної суми у 2023 році було використано 8,3 млрд грн. При цьому 219,8 млн грн не використали та повернули до державного бюджету.

Уряд виділив 2,2 млрд грн з резервного фонду державного бюджету для покриття витрат на транспортування питної води для населення, проведення аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах теплопостачання та надання матеріальної допомоги постраждалим громадянам. Проте, з цієї суми було використано лише 679,2 млн грн, внаслідок чого 1,1 млрд грн повернулися до державного бюджету як невитрачені кошти.

Аудитори виявили, що значна частина бюджетних коштів залишилася невикористаною, що призвело до неповного виконання запланованих термінових заходів. Це сталося з об'єктивних причин, серед яких і складна ситуація з безпекою в згаданих регіонах.

Як зазначили в Рахунковій палаті, впровадження експериментального проєкту дозволило на серпень 2024 року забезпечити водою населення Дніпропетровської області через всі три магістральні водогони. Проте в Херсонській області активні бойові дії перешкодили реалізації заходів щодо водопостачання, що призвело до необхідності повернення значної частини виділених фінансових ресурсів до державного бюджету.

Експерти відзначають, що для жителів затоплених територій Миколаївської та Херсонської областей фінансова підтримка з боку держави у вигляді грошових виплат стала критично важливою.

У 2023 році 23 тисячі осіб отримали фінансову підтримку в розмірі 5 тисяч гривень кожен. Додатково приблизно тисяча людей отримали одноразову грошову допомогу через втрату врожаю, що в сумі склало 26,9 мільйона гривень.

Аудитори виявляють ряд факторів, що призводять до ризиків нераціонального та неефективного витрачання бюджетних ресурсів. Зокрема, рішення, які були ухвалені в терміновому режимі щодо виділення та використання фінансів, не завжди мали належне обґрунтування, а в окремих випадках не відповідали вимогам діючих нормативно-правових актів.

"Ризики зросли, а також були впроваджені спрощені процедури при реалізації експериментального проєкту, що призвело до недостатнього внутрішнього контролю за витрачанням коштів та виконанням контрактних зобов'язань", - зазначили представники Рахункової палати.

Однак, у березні 2024 року фінансування спорудження магістральних водопроводів було підвищено до потрібного рівня, що відповідає затвердженій проєктно-кошторисній вартості, яка становить 13,4 млрд грн.

Водночас Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області контроль за якістю підготовки цієї проєктно-кошторисної документації водогонів фактично не здійснювався і у березні 2024 року проєктно-кошторисна документація з 13,4 млрд грн була збільшена на 41% та затверджена Агентством відновлення.

Відсутність конкурентного відбору учасників вплинула на непрозорість процесів закупівлі та звузила коло претендентів, що в свою чергу значно зменшило ефективність витрат бюджетних коштів.

Аудитори підкреслюють, що надані документи не дозволяють здійснити перевірку точності та обґрунтованості даних щодо обсягів виконаних робіт, а також кількості і вартості матеріальних ресурсів та інших витрат, які були включені до списку.

"Це створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів у процесі реалізації проєктів", - констатують в Рахунковій палаті

Нагадуємо, що після вибуху Каховської ГЕС уряд виділив 120 мільйонів гривень на постачання питної води для мешканців Миколаєва, а також 845 мільйонів гривень для забезпечення водою жителів Херсонської, Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей.

Також було виділено 1,5 млрд грн для будівництва нових магістральних водогонів. Це потрібно, аби забезпечити Кривий Ріг, Нікополь та Марганець питною водою. Області забезпечені спеціалізованою технікою для підвозу води і системами доочистки. Згодом Кабмін збільшив відразу на 7 мільярдів гривень обсяг коштів, виділених на будівництво трьох ланок магістральних водогонів для мешканців Дніпропетровської області.

У серпні в Криворізькому регіоні ввели в експлуатацію останню лінію новозведеного магістрального водогону "Інгулець -- Південне водосховище", яка має довжину 26 км. Завершення цього великого проєкту відбулося за рекордні 11 місяців.

У травні в Дніпропетровській області відбувся запуск другої нитки магістрального водогону "Інгулець - Південне водосховище".

З огляду на можливості першої черги, яка почала функціонувати в серпні 2023 року, водопровід забезпечує мешканців Кривого Рогу надійним водопостачанням у необхідному обсязі – 220 тисяч кубометрів води щодня.

Варто зазначити, що 6 червня 2023 року російські окупанти здійснили підрив греблі Каховської ГЕС, яку вони самі раніше замінували, внаслідок чого було знищено 11 з 28 прольотів конструкції. Гребля Каховської ГЕС зазнала повного руйнування і не підлягає відновленню після атаки з боку російських військ. Україні знадобиться щонайменше $1 мільярд та приблизно 5 років для будівництва нової гідроелектростанції на місці знищеної.