Чи існує можливість порушити справу проти Російської Федерації за екологічні злочини?
Вражаючі кадри вибухів і руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року на південному сході України обійшли весь світ. Тоді вода дуже швидко затопила довколишні населені пункти, постраждали десятки тисяч людей. Точна кількість загиблих досі не з'ясована.
За українськими даними, з пошкоджених внаслідок катастрофи на Каховській ГЕС промислових підприємств витекло близько 600 тонн сирої нафти. За даними експертів Організації Об'єднаних Націй, хімікати зі зруйнованих заводів також серйозно забруднюють воду, ґрунт, екосистеми та сільськогосподарські угіддя. Війна - це не лише людська, але й екологічна катастрофа.
Справа про підрив греблі Каховської ГЕС, яка в даний момент розслідується в Україні, має потенціал стати важливим етапом у судовому процесі проти Російської Федерації в рамках Міжнародного кримінального суду (МКС). Українські органи влади активно збирають докази, що підтверджують вчинення Росією воєнних злочинів, щоб використати їх у суді в Гаазі. Серед цих доказів – факти, що стосуються екологічних збитків, спричинених військовими діями. Україна звинувачує Росію у підриві греблі, в той час як Москва заперечує свою причетність до цього інциденту.
"Екологія не повинна залишатися безмовною жертвою конфлікту", - підкреслив у розмові з DW Руслан Стрілець, який до 4 вересня займав пост міністра екології та природних ресурсів.
"Людство має усвідомити, що війна дорого коштує. Кожна держава має усвідомити, що війна коштує дорого. Руйнування довкілля коштує дорого", - наголосив Стрілець.
Чого хоче Україна?
Знищення дамби та затоплення територій є лише одним із численних екологічних правопорушень, які тепер розглядає українська влада і які можуть стати частиною позову проти Російської Федерації.
Українське екологічне агентство підраховує збитки, які війна завдала лісам, ґрунтам, повітрю та водним ресурсам внаслідок російського вторгнення, і ця сума перевищує 57 мільярдів євро у більш ніж 5 000 випадках.
Станом на кінець 2023 року в країні було зруйновано близько 500 очисних споруд і під загрозою опинилися щонайменше 20 відсотків природних заповідників. Генеральний прокурор України Андрій Костін сподівається завершити підготовку для обвинувального акту до кінця року.
"Оцінити масштаби забруднення та пошкоджень на численних територіях можна лише умовно, оскільки процес збору інформації виявляється вкрай складним," - зазначає в інтерв'ю з DW Олексій Василюк, голова природоохоронної організації Nature Conservation Group.
Проте українська громадська організація "Екодія" змогла здійснити збір зразків ґрунту з ряду територій. Дослідження цього матеріалу, взятого з районів бойових дій на Донбасі, виявило, що всі зразки ґрунту містять високотоксичні важкі метали, які потрапили в навколишнє середовище внаслідок військових дій.
У деяких випадках рівні вмісту ртуті, ванадію та кадмію перевищували допустимі норми більше ніж у сто разів. Високі концентрації важких металів є надзвичайно отруйними, оскільки ці елементи здатні накопичуватися в організмі та часто не виводяться з нього.
Василюк вважає, що шкода, завдана повітрю, воді й ґрунтам, відчуватиметься ще впродовж десятиліть після закінчення війни. І що деякі території, де зараз точаться бойові дії, ще довго не будуть придатними для сільського господарства.
Екс-міністр екології України Стрілець висловив думку, що Росія повинна понести відповідальність за свої дії. Він зазначив, що Київ прагне встановити прецедент, підготувавши процес, який би відповідав вимогам міжнародного кримінального переслідування. Це необхідно, щоб у майбутньому використання довкілля як зброї в умовах війни не залишалося безкарним.
Якщо МКС візьметься за таку справу, то слід очікувати, що вона затягнеться на багато років, припускає Аарон Дюмон (Aaron Dumont), який досліджує екологічні питання міжнародного права в Рурському університеті в Бохумі. За його словами, для України йтиметься тоді також про вимогу репараційних виплат від Росії.
Коли шкода довкіллю є воєнним злочином?
Організація Об'єднаних Націй класифікує екологічні руйнування як воєнний злочин тільки в тих випадках, коли вони не відповідають військовій вигоді агресора, а також завдають істотної, тривалої та масштабної шкоди населенню.
У лютому головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив, що у найближчому майбутньому злочини проти навколишнього середовища будуть переслідуватися та розслідуватися з більшою увагою.
Досі жодна країна чи особа не була засуджена за знищення довкілля, що кваліфікувалося як воєнний злочин. Це також пов'язано з нечітким визначенням у міжнародному праві, каже Аарон Дюмон.
"Необхідно підтвердити, що навіть через багато років залишки знищеного довкілля все ще будуть помітні, і що це безпосередньо пов'язане із цим обстрілом або певною формою війни," - зазначає Дюмон. Він також підкреслює, що в минулому це було вкрай складно довести.
Охоплені вогнем нафтові родовища в Іраку
Він наводить як приклад подію 1991 року. Під час конфлікту в Перській затоці, що відбувався між Іраком і Кувейтом, іракські війська, відступаючи, підпалили більше 700 нафтових свердловин у Кувейті, що призвело до екологічної катастрофи на великій території.
Кожна свідома особа визнає, що це є військовим злочином проти природи, зазначає Дюмон. "Однак у 1990-х роках геологам було надзвичайно важко довести, що наслідки цих пожеж можна оцінити навіть через десять років. Це було просто неможливо з методологічної точки зору," - додає він.
Проте сьогодні ситуація змінилася, оскільки, на думку Дюмона, нові наукові підходи та супутникові зображення підвищують ймовірність успішного позову проти Росії в ряді випадків.
Пожежа на нафтових родовищах у Кувейті, 1991 рік
Визнання злочинів
Це також стосується знищення греблі Каховської ГЕС. Якби вирок був оголошений, це могло б стати знаковою подією в історії. "Це дійсно стало б проривом, епохальним моментом у сфері екологічного права", - зазначає Дюмон.
Водночас немає певності в тому, чого можна було б досягти таким обвинувальним вироком. Росія не є учасником Римського статуту, базового договору МКС, а також не визнає рішення суду.
Дюмон акцентує увагу на ще одному важливому аспекті. "За результатами наших досліджень, для потерпілих вкрай важливо, щоб ці злочини отримали визнання. Це стосується, зокрема, фермерів та інших осіб у регіоні, які залежать від навколишнього середовища. Вони прагнуть, щоб їхні проблеми стали частиною цих розслідувань".
